Міжнародний вишитий рушник єднання «Цвіт вишиванки» — проект триває
Міжнародний день вишиванки — свято самобутнє та неповторне. В першу чергу, покликане зберегти споконвічну народну традицію — етнічну вишивку українців. Цього дня кожен охочий може приєднатися до святкування, одягнувши вишиванку на роботу, в університет, школу чи садочок. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини до цьогорічного свята Дня вишиванки готувався протягом року, продовживши вплітати у вінок Міжнародного вишитого рушника єднання «Цвіт вишиванки» нові країни.
Розпочавши цей творчий проект в травні 2013 року, сьогодні на його полотні вже поєдналися спогади та сповіді українців із 5-ти областей України (Тернопільщини, Івано-Франківщини, Черкащини, Полтавщини, Січеславщини) та 8-ми країн світу (Канада, Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія, Австрія, Латвія, Литва). Дев’ята українська посестра — Естонія, закінчує вишивати свій орнамент на ньому. Протягом минулого року майстрині з Австрії, Латвії та Литви вписали власні життєві історії на рушнику єднання.Взір Австрії (закінчений в кінці травня 2021 року) взято з вишитої сорочки, яку носив Ерцгерцог Вільгельм Франц Австрійський (Василь Вишиваний) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Один з його солдатів-українців, родом з Тернопільщини, подарував Вільгельму вишиту сорочку, яку він носив як у військовому, так і в повсякденному житті. Через це його прозвали Василем Вишиваним. Орнамент, що був на сорочці Ерцгерцога відтворила майстер з художньої вишивки Світлана Лазорик (Австрія).
Візерунок Латвії (травень-серпень 2021 року) виконали вишивальниці Тетяна Лазда та Леся Сапужак (Латвія), які використали для нього фрагменти з Рушника українців Латвії (2011–2015 років) а саме, спільні для двох країн символи Свастя — вогняний хрест, що символізує світло, вогонь, життя, приваблює щастя, енергію, Калини — символ України та Дуба — національного дерева Латвії. На рушниковому полотні кетяги калини переплітаються з дубовим листям, як долі українців з долями латишів.Узор Литви (вересень-листопад 2021 року) вишили також дві майстрині Христина Чуба і Любов Кирилюк (Вільнюс). Вишиття виконано двостороннім рушниковим швом, що поширений у вишивках рослинних орнаментів на декоративних рушниках. Цей шов є складний за малюнком та простим за виконанням. Спочатку на полотні малюється контур узору, що вишивається стебловим швом, тоді площі елементів заповнюються швом колодочка. Пташка в орнаменті Литви, для вишивальниці, уособлює українську мову на фоні квітів у кольорах Литовського прапора. Листя дуба та калини – мотиви, що найчастіше зустрічаються на рушниках і поєднують у собі незвичайну силу та невмирущу красу. Дуб — священне дерево, що уособлює чоловічу енергію, розвиток життя, а калина — дерево роду. Над написом Литва вишиті Колюмни або Стовпи Гедиміна — середньовічний символ Великого Князівства Литовського, сьогодні зображений як елемент великого герба Литовської Республіки, — розповідають у музеї.
