«Борщівська сорочка — душі моєї оберіг»: Тернопільський обласний краєзнавчий музей запрошує на виставку
Унікальним надбанням нашого краю є традиційний народний одяг. Його передавали з покоління в покоління як оберіг, як символ роду. Особлива перлина одягу Борщівщини — це сорочка вишита чорними нитками, яка стала своєрідною візитівкою краю.
Поява цієї унікальної вишитої сорочки пов'язана із давніми трагічними подіями в історії, які відбулися у Борщівському краї більше як п'ять століть тому. На цей мальовничий край напали вороги, які розграбували села та жорстоко вбили усе чоловіче населення. Жінки та дівчата, залишившись без чоловіків, батьків, братів та синів на знак жалоби дали клятву — носити траурний одяг протягом семи поколінь. З того часу вони почали вишивати свої повсякденні й святкові сорочки нитками чорного кольору.Найголовніша особливість декору таких сорочок — це густе шиття чорною бавною (вовняна нитка), якою зашита майже вся поверхня рукава різними техніками:
- «колодки»;
- кучерявий стіб;
- підстелений хрестик;
- хрестик;
- насилування;
- низь;
- ланцюжок;
- стебнівка;
- ретязь;
- мережки;
- обметувальні шви.
- «колодки»;
- кучерявий стіб;
- підстелений хрестик;
- хрестик;
- насилування;
- низь;
- ланцюжок;
- стебнівка;
- ретязь;
- мережки;
- обметувальні шви.
Особливості вишиванки у тому, що візерунки розміщуються на рукавах за спеціальною триярусною системою вишивки:
- уставка (плічко);
- підуставка (морщинка, «підбирання»);
- і рукав до зап’ястя.
Як не дивно, але домінування чорної барви на сорочці ніколи не виглядало печальним, навпаки, — сорочка була ошатною і дуже колоритною, асоціюючись з родючими подільськими чорноземами, з одвічною надією на урожай, а, отже, і на життя.
«Борщівська сорочка — душі моєї оберіг» — під такою назвою нещодавно відкрилася виставка в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
На ній представлено старовинні жіночі і чоловічі сорочки та взірці окремих частин вишиванок. Вони датовані кінцем ХІХ ст. та початком ХХ ст. Можна оглянути зразки з смт. Мельниця-Подільська, з сіл Більче-Золоте, Кривче, Пищатинці, Олексинці тощо.
Борщівська сорочка є унікальною. Тому у багатьох митців вона викликає зацікавлення, надихаючи їх на поезію, музику, малювання. Це не лише данина пам’яті нашим талановитим предкам, а й філософське переосмислення їх життя, прагнення до самоутвердження й самобутності.
Підготували співробітники відділу фондів ТОКМ,
Галина Гнатишин і Галина Завіша
