У музеях Тернопільщини розповідають про першу більшовицьку окупацію Західної України
До 30 вересня 2022 року в Історико-меморіальному музеї політичних в’язнів буде діяти книжково-ілюстративна виставка: «Вересень 1939 року — перший прихід більшовиків на Західну Україну». Заввідділенням Народного історико-меморіального музею Ярослава і Слави Стецьків (с. Великий Глибочок) І.Терещук підготувала матеріали про радянську окупацію Заходу України.
17 вересня 1939 року Червона армія перейшла річку Збруч, так почалася радянська окупація Заходу України. Ці дії СРСР вчинив на виконання «Пакту Молотова-Ріббентропа», підписаного з Німеччиною 23 серпня 1939 року, про поділ Центрально-Східної Європи. Події вересня 1939 року в радянський час найменували «золотим вереснем» та подавали як возз’єднання українських земель.Як згадував тернополянин Роман Івашкевич, знаний у місті лікар, в інтерв’ю газеті «ZBRUC»: «Несподівано 17 вересня 1939 року прийшла Червона армія. Ми як подивилися на тих босяків — страшно нам стало…». Встановлення радянської влади і трансформація усіх сфер суспільного життя також були жахливими та насильницькими.
26-28 жовтня 1939 року — у Львові, за чітко спланованим сценарієм, відбулися Народні збори Західної України, що легітимізували введення радянських військ на цю територію. Також, совєти активно почали формувати репресивно-каральний апарат.Одними з перших під радянські репресії потрапили полонені польські офіцери, а згодом розпочалися арешти інтелігенції, учасників українського визвольного руху. Дуже швидко в’язниці були переповнені. Альтернативою їм стала депортація в’язнів у віддалені райони СРСР.
Націоналізовано банківську систему, промислові підприємства, торгівлю. Колективізовано одноосібно селянські господарства. Духовне життя намагалися звузити до ідеології марксизму-ленінізму.
Вступ Червоної армії на Захід України її мешканці сприймали неоднозначно, однак будь-які ілюзії про добробут швидко розвіялися.
Праведний Митрополит Андрей Шептицький, ще в 1936 році, пророче перестерігав своїх вірних: «Трудно розуміти, до чого змагають комуністи, бо дотеперішній, дев’ятнадцятилітній досвід виказав як на долоні, що коли большевики говорили про свободу, розуміли неволю, коли говорили про добробут, тим словом називали — голод, коли говорили про ради, сов’єти — тим словом назвали систему, в якій нікому не вільно висказувати своєї думки, коли говорили про владу селян — розуміли систему, в якій селянин змушений до безоплатної роботи, за яку не дістає навіть достаточного кусника сухого хліба. А коли говорили про владу пролетарську, то пролетаріятом називали касту, що кров з народу витискає», — про це розповів на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
