У Тернополі вшанували пам'ять Івана Франка з нагоди 168-ї річниці від дня народження 

Цьогоріч, 27 серпня, минає 168 років від дня народження відомого українського поета, публіциста, драматурга, громадсько-політичного діяча Івана Франка.

Його слова про те, що ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без меж і кордонів – досі актуальні. Він відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.

У цей день в Тернополі біля пам’ятника Івану Франку традиційно відбувся пам’ятний захід та декламування віршів поета. Перший заступник голови обласної ради Володимир Болєщук взяв участь у пам'ятному заході та поклав квіти до пам’ятника Івану Франку.

Довідка.

Іван Франко (1856–1916) – видатний український письменник, поет, драматург, публіцист, перекладач, літературний критик, мистецтвознавець, фольклорист, етнолог, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ, професійний видавець і редактор, громадський і політичний діяч.

Іван Якович Франко народився на Галичині 27 серпня 1856 р. в родині коваля. Змалку майбутній письменник виявляв неабияку допитливість, тому батьки намагалися влаштувати сина до найкращої школи. Він навчався в Дрогобицькій гімназії. Був дуже здібним учнем, бо мав надзвичайну пам'ять, про що засвідчують відомості з його автобіографічного листа: «Шевченка я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину читав, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)». Під час навчання в гімназії І. Франко захопився збиранням книжок. За обсягом його бібліотека нараховувала їх майже 500.

Майбутній письменник навчався у Львівському університеті, а потім у Чернівецькому, де й здобув вищу освіту. Згодом захистив дисертацію у Віденському університеті (Австрія), діставши науковий ступінь доктора філософії.

«З вершин і низин» – перша збірка поета, у якій Іван Франко постає революціонером, а вірш «Каменярі», що сповнений прагнень митця розбити скелю, яка заступила шлях до нового, вільного життя українців, дав йому друге ім'я – Каменяр. До найвищих поетичних надбань Каменяра належить і збірка інтимної лірики «Зів'яле листя». А казки «Абу-Касимові капці», «Лис Микита» – це твори, за якими навчалося не одне покоління українців.

Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі», відзначаючи, зокрема, вільне володіння чотирнадцятьма мовами. На початку XX ст. його обирають членом Чеського наукового товариства; Харківський університет присвоює йому ступінь доктора словесності, а Російська академія присуджує премію за працю «Студії над українською народною піснею».

Результатом діяльності Івана Франка як письменника, ученого, публіциста, критика, перекладача та громадського діяча є понад п'ять тисяч праць. Випущений у світ п'ятдесятитомник – це лише третина створеного українським генієм.