«Ярослава Бандера»: у Підгайцях погасили марку, присвячену дружині  Степана Бандери

Спецпогашення унікальної поштової марки  «Ярослава Бандера», присвяченої 107-літтю від дня народження керівника жіночої мережі і юнацтва ОУН, громадської активістки, дружини Степана Бандери Ярослави Василівни Бандери-Опарівської відбулося у Галицькому медичному коледжі імені Євгена Гливи, що в Підгайцях.

Спеціальним календарним штемпелем відділення зв’язку м. Підгайці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону його здійснили керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк, голова Тернопільської районної ради, ветеран російсько-української війни Віктор Козорог, директор ПФНЗ  «Галицький медичний коледж імені Євгена Гливи» Алла Колодницька, начальник ВЗ м. Підгайці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону Орися Ригайло, волонтерка, депутат Підгаєцької міської ради Олександра Кидонь і заступник голови Тернопільської обласної спілки філателістів ім. І. Чернявського Асоціації філателістів України Василь Дідух.

«Місто й місце спецпогашення – не випадкові, - акцентував співініціатор видання марок, художніх конвертів та значків, присвячених родині Провідника ОУН, Олег Сиротюк. – Колись у цих стінах містилася ратуша, а на місцевому кладовищі похоронений батько Ярослави, капелан УГА о. Василь Опарівський. 14 червня 1919-го у Слов’ятині, під час Чортківської офензиви, він отримав важкі поранення від розриву гранати. Помер у госпіталі в Підгайцях.  Ярославі тоді було два роки. Згодом вона вступила до Львівської політехніки, в 1936-му приєдналася до ОУН, а в квітні 1939-го була арештована за участь у студентських маніфестаціях. Зі Степаном Бандерою познайомилася в Кракові в 1940-му. Там й обвінчалися. Ярославі було 25-ть, коли у львівській тюрмі на Лонцького німці розстріляли її брата Лева, члена ОУН. А трохи більше, ніж через рік, в липні 1944-го, польська боївка закатувала її матір, народну вчительку Юлію Ганківську. Доля не раз випробовувала Ярославу на міцність. Щоб уникнути переслідувань агентів КДБ, разом з трьома дітьми вона змушена була постійно змінювати місце проживання, жити під чужими прізвищами. Тільки після смерті Степана Бандери його доньки й син дізналися, ким насправді був їхній батько. Чоловіка Ярослава пережила на 18 років. Померла 17 серпня 1977-го. Похована в Торонто».

Олег Сиротюк підкреслив, що інформації про дружину голови Проводу ОУН, як і про його батьків, братів і сестер – вкрай мало. Тому дуже важливо збирати її, вивіряти та поширювати.

«Ярослава Бандера» - дев’ята марка, випущена АТ «Укрпошта» за проєктом «Власна марка» в межах оголошеного обласною радою на Тернопільщині Року родини Степана Бандери. Світ уже побачили марки «Степан Бандера», «Василь Бандера», «Володимира Бандера-Давидюк», «Богдан Бандера», «Мирослава Бандера», «Марта-Марія Бандера», «Олександр Бандера», «Сім’я Бандери».

Тираж марки – лімітований, усього 84 штуки. На зображенні – фото Ярослави Бандери на тлі червоно-чорного стягу та роки її життя.

До марки випущено художній конверт та значок «Рік родини Степана Бандери». Випуск здійснено за сприяння депутатів Тернопільської обласної ради Олега Сиротюка та Михайла Тимошика.

На художньому конверті – колаж з рідкісних світлин Ярослави Бандери, її батьків, дітей, чоловіка. Зі зворотного боку конверта – коротка біографія дружини Степана Бандери, а також його бронзове погруддя на гранітній скелі у Вербові, що на Бережанщині.

В оформленні конверта використано екслібрис залуженого художника України  Ярослава Стецька.

На значкові – фото Ярослави Бандери на фоні тризубу й червоно-чорного прапора, а також роки її життя.

Краєчком долі родини Опарівських присутніх провів підгайчанин, краєзнавець, освітянин, громадський діяч Степан Колодницький. Відтак усі рушили на кладовище, щоб вклонитися пам’яті батька Ярослави. Цілком ймовірно, що невдовзі у медичному коледжі за ініціативи його директора Алли Колодницької з’явиться кімната-музей родини Опарівських.