«Михайло та Розалія Бандери»: у Ланівцях погасили марку, присвячену дідусеві й бабусі Степана Бандери
Спецпогашення унікальної поштової марки «Михайло та Розалія Бандери», присвяченої дідусеві, бабусі та родині провідника ОУН Степана Бандери відбулося у Культурному центрі Єловицьких у Ланівцях.
Спеціальним календарним штемпелем відділення зв’язку м. Ланівці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону його здійснили керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк, міський голова Ланівців Роман Казновецький, ветеран російсько-української війни, голова громадської організацї «Рух ветеранів Лановеччини», член правління громадської спілки «Рух ветеранів Тернопіллля», староста Буглова, що на Лановеччині, волонтер Дмитро Харчук, ветеран російсько-української війни, ренгенлаборант комунального некомерційного підприємства «Лановецька міська лікарня», волонтер Олег Копійковський, методистка Культурного центру Єловацьких Тетяна Філюк, вчителька Лановецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2, волонтерка Юлія Бурак, заступник начальника відділення зв’язку м. Ланівці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону Павло Охримчук, заступник голови Тернопільської обласної спілки філателістів ім. І. Чернявського Асоціації філателістів України, просвітянин Василь Дідух.
«Рід Бандерів походить з передмістя Лани, що на околиці Стрия на Львівщині, – акцентував Олег Сиротюк. – Тут жили Гринь Бандера і його дружина Теодозія-Євдокія з роду Дибів, прапрадідусь і прапрабабуся Степана Бандери по батьковій лінії. У них було шестеро дітей. Іван – прадідусь Провідника ОУН. Він одружився з Юстиною з роду Холошників. У подружжя народилося семеро дітей. Серед них – Михайло, дід Степана Бандери. Спільно з Євфросинією-Розалією Білецькою у них також було семеро дітей. Найстарший – Андрій, батько Степана Бандери. Михайло дякував у церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії на Ланах. Троє дітей подружжя, Марія, Іван та Юліанна, померли ще немовлятами».
Олег Сиротюк детальніше зупинився на долях стрийка Осипа та тіток Клименти й Софії Степана Бандери, які вижили.
Климентина, зауважив, вивчилася на вчительку. Вийшла заміж за отця-катехита, а згодом пароха церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию, Миколу Ліщинського. У подружжя народилися п’ятеро дітей: Ірина та Зеновій загинули в УПА, Богдан пропав безвісти, Дарія і Марія емігрували в США. о. Миколу НКВД заарештувало 31 травня 1945-го. Через кілька днів – і його дружину Климентину. Обох засудили до 10 років виправно-трудових таборів. о. Микола, за однією з версій, загинув дорогою до Сибіру, тіло його викинули з вагона. Климентина, відбувши ув’язнення, повернулась додому в 1958-му. Померла в 1980-му. Похована у Стрию.
Софія вийшла заміж за стрийського господаря Михайла Чабана. Мали сина й доньку, які померли в ранньому віці. Подружжя було заарештоване та вислане до Киргизії в 1940-му. Після повернення із заслання проживали у Львові. Поховані у Стрию.
Йосиф чи, як його кликали, Осип Бандера ще гімназистом вступив до Легіону УСС, де обіймав командні пости в окремій Пластунській сотні. Брав участь у боях біля сіл Попелі, Сілець, над річкою Золота Липа, на горі Лисоні. 30 вересня 1916-го потрапив у російський полон. У квітні 1917-го повернувся до України. Влітку 1918-го підвищений до ступеня хорунжого, рушив з кошем УСС на Херсонщину. Під час українсько-польської війни служив у четвертій Золочівській бригаді УГА. Отримав поранення. У 1925-му закінчив Віденський університет, за фахом – інженер. Одружився з Марією Антонович, дочкою о. Володимира, пароха Ягольниці, що біля Чорткова. Працював у Стрию. У червні 1942-го заарештований гестапо, за браком доказів звільнений. Влітку 1944-го разом з дружиною і дітьми Іриною, Ярославом та Володимиром, емігрували до США. Помер 7 листопада 1981-го в Гартфорді.
«Це тільки штрихи, короткі відомості з біографій рідних Степана Бандери. Інформації дуже мало, тому важливо збирати її, вивіряти та поширювати», – підкреслив Олег Сиротюк.
«Михайло та Розалія Бандери» – десята марка, випущена АТ «Укрпошта» за проєктом «Власна марка» в межах оголошеного обласною радою на Тернопільщині Року родини Степана Бандери. Світ уже побачили марки «Степан Бандера», «Василь Бандера», «Володимира Бандера-Давидюк», «Богдан Бандера», «Мирослава Бандера», «Марта-Марія Бандера», «Олександр Бандера», «Сім’я Бандери», «Ярослава Бандера».
Тираж марки – лімітований, усього 84 штуки. На марці – портрети дідуся та бабусі Провідника ОУН Степана Бандери – Михайла та Розалії Бандери, а також роки їх життя.
До марки випущено художній конверт та значок «Рік родини Степана Бандери. Михайло та Розалія Бандери». Випуск здійснено за сприяння депутатів Тернопільської обласної ради Олега Сиротюка та Михайла Тимошика.
На художньому конверті – колаж з рідкісних світлин рідних Степана Бандери, що зберігаються в архіві Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию на Львівщині.
Зі зворотного боку конверта – погруддя Степана Бандери, встановлене у Підволочиську в 2006-му, скульптор – невідомий, а також короткі біографії прадідів, стрийка та тіток Степана Бандери.
В оформленні конверта також використано екслібрис заслуженого художника України Ярослава Стецька.
На значкові – фото Михайла та Розалій Бандер на фоні червоно-чорного прапора, а також місце здійснення спецпогашення марки.
Погасивши марки й конверти, присутні помандрували долями членів родини Сінкевич та Харчук, воїнів ОУН-УПА, які своєї життя присвятили боротьбі за Україну. Відтак відбулася презентація документальної стрічки «Лицар обов’язку і чину. Михайло Галущинський», створеної ТO КП «Фірма «КінoДністер». Представив короткометражку режисер Михайло Урбанський.
