Сьогодні штучний інтелект (ШІ) є одним із найпопулярніших термінів у світі. ChatGPT, голосові помічники Siri чи Alexa, система «Розумний будинок», автопілоти в машинах, використання сканера відбитків пальців, Face ID у телефоні та додатку Дія, друк тексту з допомогою Т9, спілкування із чат-ботом у якомусь онлайн-магазині – це все взаємодія з ШІ.

Штучний інтелект вже створює купу цифрового контенту – тексти, картинки, музику, відео тощо. Тому основи його функціонування варто знати кожному.

Про використання інструментів ШІ у бібліотечній практиці говорили на тренінгу з бібліотекарями ВНЗ І-ІІ р.а., який відбувся 26 листопада в у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді.

Із поняттям, історією розвитку штучного інтелекту, його видами та сферами застосування присутніх знайомила завідувачка сектора «Інтернет-центр» Софія Поберейко. Особливу увагу доповідачка присвятила висвітленню можливостей чат-боту GPT від компанії OpenAI, який дозволяє користувачам спілкуватися зі штучним інтелектом. Цей бот може вести діалог з людиною різними мовами, створювати та перекладати текст, і вирішувати інші текстові завдання. Із моменту своєї появи наприкінці листопада 2022 року, чат GPT стрімко набирає популярності, в тому числі й серед бібліотекарів.

Про те, як швидко генерувати зображення ШІ для бібліотечного контенту лише за допомогою декількох ключових слів учасникам тренінгу розповіла методистка І кат. науково-методичного відділу Марія Добровольська. Серед безкоштовних, зручних і корисних сервісів для генерування зображень відзначено інструменти «Adobe firefly beta», «Lexica Art», «Mage Space» та «Leonardo AI».

До слова, ШІ, як і будь-яка технологія, має свої переваги та недоліки. Безперечними перевагами використання таких програм є економія часу завдяки автоматизації процесу, створення якісного зображення без спеціальних навичок, наявність безкоштовних програм. Проте є певні недоліки: етичні питання, необхідність освоєння програми, авторське право та відсутність чіткого законодавчого регулювання. Бібліотеки повинні збалансовувати переваги технологічного прогресу із збереженням цінностей та етичних норм.

У вересні Тернопільська обласна бібліотека для молоді стала учасницею мультидисциплінарного проєкту з медіаграмотності «Fit in Fakten – Playchecking», який пропагує процес посилення медіаграмотності через альтернативні методи: ігри та вікторини. Проєкт присвячений підвищенню медіаграмотності серед інформаційно вразливих категорій населення, їх взаємодії та розвитку критичного мислення. Із можливостями проєкту та способами використання пропонованих ресурсів в роботі бібліотекаря знайомила завідувачка науково-методичного відділу Оксана Малярчук. Поділившись на команди, учасниці тренінгу зіграли в «Лото з медіаграмотності». 

Пропозиції щодо планування роботи бібліотеки на 2025 рік озвучила провідна методистка Ольга Василюк. Спікерка зазначила, що в умовах воєнного стану пріоритети роботи бібліотеки доповнюються ще й громадянськими завданнями: збір нових  документів, фактів, свідчень  про цю війну для формування  майбутньої колекції; надання психологічної підтримки, покращання ментального здоров’я,  зокрема, через підбір помічної літератури для читання відповідно психологічного стану відвідувачів (спільно з висококваліфікованими  психологами), емоційної розрядки за допомоги бібліотерапії, артерапії, рукоділля, переглядів кінофільмів тощо); організація навчань з інтернет та медіаграмотності, волонтерські проєкти та благодійна діяльність (організація зборів на різноманітні потреби ВПО і ЗСУ.

Модерували тренінг-практикум Ігор Козловський – методист навчально-методичного центру ПТО у Тернопільській області та заступник директора ТОБМ Галина Якуб.

По завершенні заходу учасниці отримали сертифікати та розуміння можливостей ШІ в контексті розвитку сучасних бібліотек.