В Україні впродовж останніх 10 років суттєво змінились тренди економічного розвитку. Відбувалось поступове переміщення економічного зростання зі сходу у центр та захід країни. Війна ще більше посилила цей тренд і це потрібно враховувати.

Польща, Румунія, країни Балтії, завдяки приєднанню до Європейського Союзу отримали таку динаміку розвитку, що сьогодні їхні міста та села виглядають значно кращими і багатшими ніж наші.

Останніми роками у нас додались ще нові, раніше невідомі виклики, які суттєво вплинули і будуть далі впливати на наше майбутнє: пандемія, кліматичні зміни і найбільший та найскладніший виклик – війна з РФ.

В цих умовах перед кожною територіальною громадою постає важке запитання – що буде з нами через 5 чи через 10 років? Існуватиме наша громада чи припинить своє існування? Буде у нас вирувати життя, чи доживатимуть тут віку декілька десятків старших людей? Будуть у нас і далі вирощувати хліб і до хліба чи навколо буде суха пустеля?

Аби мати хоча б якусь історичну перспективу, територіальній громаді варто розуміти своє місце у майбутній історії, уявляти власні перспективи для розвитку і здійснювати необхідні кроки, які б сприяли збереженню та розвитку громади на середньострокову перспективи.

Відтак потрібно мати власну стратегію розвитку та організовувати життя у громаді на основі реальних планів, базованих на реальних можливостях.