У Тернополі відкрили меморіальну дошку на честь захисника України Андрія Буди
У Тернополі 17 вересня відкрили меморіальну дошку на честь військовослужбовця Андрія Буди. Пам’ятний знак встановили на фасаді Тернопільського академічного ліцею «Консул» (ТНВК «Тернопільська загальноосвітня школа-правовий ліцей №2»), де свого часу навчався пластун.
Віддати шану захиснику прийшли його рідні, друзі, побратими, представники влади, духовенства, громадськості, педагоги та учні ліцею. Священнослужителі освятили меморіальну дошку. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героя.
Звертаючись до присутніх, керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк зауважив, що з Андрієм Будою їх поєднало пластове братство.
«Військова присяга ЗСУ для Андрія була не першою. Його першою присягою була пластова — на вірність Богові та Україні. І цій присязі він залишився вірним до кінця, — акцентував Олег Сиротюк. — Як історик, він добре знав минуле, міг спрогнозувати виклики, які постануть перед країною у майбутньому, і готувався до них. Історію свого життя Андрій писав гідними вчинками. І водночас власним життям писав історію України. Громадські акції. Виховництво. Таборування. Революція Гідності. АТО. Повномасштабна війна. Він завжди був там, де нація найбільше потребувала мужності, відваги й самопожертви. Пам’ятаймо наших Героїв, будьмо достойними їхнього чину та робімо все, щоб Україна залишалася вільною, самостійною, соборною і незалежною. Слава всім захисникам України! Слава Андрію Буді! Слава Україні!».
Довідково.
Буда Андрій Володимирович (21 червня 1982 — 10 грудня 2025) — військовослужбовець, історик, пластун, мандрівник.
Народився у селі Тихотин на Волині, зростав у Тернополі, навчався у Тернопільській загальноосвітній школі №2. Із 1993 року — член «Пласту», згодом пластовий виховник. Очолював гурток «Сірі вовки», де виховувалися майбутні Герої України Віктор Гурняк і Віталій Дерех.
У 2004 році закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Працював учителем історії, досліджував історію «Пласту», займався охороною культурної спадщини.
У 2014 році долучився до захисту України, служив у 6-му батальйоні територіальної оборони «Збруч», брав участь в обороні Маріуполя та ніс службу на Херсонщині. У 2017 році підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, виконував бойові завдання на Луганщині.
Після початку повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року знову став до лав ЗСУ в складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в обороні Лисичанська та Слов’янська. Загинув 10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Свято-Покровське Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області внаслідок атаки ворожого дрона.
Андрій Буда був відзначений дев’ятьма державними, військовими та пластовими нагородами, серед яких «Золотий хрест», відзнака «За оборону України» та Залізний пластовий хрест (посмертно).
Похований 14 грудня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя. Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя» та «Почесний громадянин Тернопільської області».
