Покинуті села, гори і війну досліджують митці на Тернопільщині
На базі Мистецької резиденції ім. Назарія Войтовича, наймолодшого Героя, що загинув на Майдані, організованій у його рідному селі Травневе Збаразького району, третій рік працює Міжнародна програма мистецьких проектів резиденцій для молодих митців. Цей документ покликаний розвивати мережу міжнародного партнерства інституцій для розвитку можливостей українських молодих художників, отримувати досвід роботи у міжнародних проектах та формувати позитивний імідж українського мистецтва та України в цілому за кордом.
Три роки тому ентузіасти ГО «Конгрес Активістів Культури» та ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні» відновили приміщення магазину, який віджив своє ще при Союзі, і зробили майстерні та місце проживання. Цьогоріч завдяки підтримці Українського Культурно Фонду там запрацювала обмінна програма з Німецькими резиденціями і Словацькими. Так, за словами кураторки програми Людмили Ничай, українські митці побували в Кошіце, восени їдуть в Мюнхен.
Четверо митців, учасників, які вибороли право творчого місяця в Травневому, разом з журналістами обговорили проміжний етап своїх робіт, а в кінці місяця у виставковій залі Тернопільського художнього музею відбудеться вернісаж і презентація-звіт про роботу в резиденції. Але вже є цікаві ідеї, які народилися під час спілкування з людьми, які знали Назарія, з його батьком, який в усьому допомагає приїжджим. Пані Людмила наголосила, що проект ставить завдання – пройнятися життям простих людей, розкрити різні сторони тієї атмосфери, в якій виріс Герой небесної сотні.
Мисткиня з Києва Катерина Кобилянська працює з темами щирості та філософських роздумів над людським буттям у часі та просторі, а виражає це через абстрактний живопис, звукові та відео практики. За її словами, у резиденції можна зосередитися на творчості, чудово провести час з однодумцями і місцевими жителями. Тривожить молоду жінку думка спадщини людства. Що залишаємо після себе на землі? Вона любить екстрим, вулкани, гори, льодовики. А тут її захопили поля. Грунт – це щось тверде і надійне. Такою стійкою може бути людина, але ж у ній неймовірний рух внутрішній. Турбує тема віроломства – там і тоді. Захопилася грою об’ємів, побавилася з парадоксами і визначила, що в житті треба йти до спрощення парадоксів.У цьому лишилася інтрига її роботи в резиденції.
Львів’янка перформерка Роксолана Угринюк працює над темами поведінкових традицій, травм та руйнацій суспільства та особистості. Мисткиня цікавиться темою покинутого села. Раніше це були залишені будівлі. В резиденції вона знайшла залишки саману, з якого була збудована хата. Відеоряд тісно пов’язаний з роздумами про вирішення питання і, взагалі, про відповідальність за прийняття рішень.
– Скажімо, хтось вирішив виїхати, ще хтось це зробив, ще, – і село занепало, – констатувала своє бачення проблеми Роксолана. В основі її перформансу лежить уявлення про творчість, як спосіб життя. Оригінально мисткиня знайшла спосіб висловити своє осудження загарбницькій війні, яку ведуть руські солдати і де гинуть українські воїни. Пробитий щит, п’ять паличок, щодня закреслених на стіні. Крім цього Роксолана займається інсталяцією, відео-артом та ленд-артом.
Черкащанин Богдан Свиридов художник концептуаліст працює з темами цінності, еспертності, моделювання майбутнього. Він сказав, що найцінніше в резиденції,- близькість до людей, які, розповідаючи про свої проблеми, спонукають переосмислювати все на полотні. За ці два тижні молодий талант зрозумів, що він завжди працював з такою категорією, як час. Минуле, майбутнє. Яке воно? До нього не торкнутися. Серед символів – кістка. Як пояснив митець, це – капсула часу, яку кожен по-своєму відкриє. Ці відчуття він реалізує в нефігуративному живописі.
Усі митці у цій програмі експериментують з різними матеріалами, створюють нові проекти, опираючись на локальний контекст. Неординарність їх полягає у висвітленні свого світобачення на полотні , в інсталяціях, просто неба в реальному часі, з відео та аудіосупроводом, в пошуках себе у Вселенському рухові часу, емоцій, простору.
Людмила Островська
