Відповідальність за порушення конфлікту інтересів

Чи є відповідальність за порушення конфлікту інтересів? Кому повідомляти і які наслідки таких дій?

Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті 65 Закону, якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в ч.1 ст. 3 цього Закону України «Про запобігання корупції», притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов’язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

дисциплінарну відповідальність за:

– неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);

– неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (застосовується обов’язково) (ч.2 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»).

цивільно-правову відповідальність за:

– вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).

адміністративну відповідальність за:

– неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів;

– вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів

– за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення;

– за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення настане відповідальність за ст.172-4 КУпАП;

–  за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) – за 172-5 КУпАП.

Керівнику ж за невжиття заходів щодо протидії корупції за ст.172-9 КУпАп.

Загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності визначається КУпАП, водночас спеціальний Закон містить окремі спеціальні норми, які також враховуються при здійсненні провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією.

Так, згідно з положеннями частини п’ятої статті 65 Закону особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі ж закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відстороненням.

В аспекті кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам’ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання службовим становищем»(стаття 364  Кримінального кодексу України), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»(стаття 368 КК України), ст.191 КК тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

Так, вимагання, прохання, одержання “подарунку” у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від того, до чи після виконання відповідної дії надано і одержано «подарунок» — це не ст. 172-5 КУпАП, а статті 368, 368-4 КК.

Не передання відповідному органу одержаного подарунка як подарунка державі, територіальній громаді, державному чи комунальному підприємству — це не ст. 172-5 КУпАП, а стаття 191 КК або, залежно від предмета, статтями 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК.

Використання службових повноважень або становища та пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, у т.ч. використання державного чи колективного майна в приватних інтересах, за наявності істотної шкоди кваліфікується не за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а за статтями 191, 364, 364-1 КК.

Для керівників же умисне неприпинення корупційного злочину, що вчиняється підлеглим, якщо це заподіяло матеріальні збитки на суму 250 і більше нмдг тягне за собою відповідальність передбачену ст. 426 КК України.

Виявлений конфлікт інтересів (адміністративні та дисциплінарні) оскаржується до  керівника органу влади,  та/або до НАЗК, які мають належним чином розглядати  отримані звернення і реагувати  з його врегулювання відповідно  своїх повноважень.

На сайті НАЗК можливе подання заяви в електронному вигляді  https://nazk.gov.ua/report-corruption

Поштова адреса НАЗК: м.Київ, бульвар Дружби народів, 28, 01103; e-mail: [email protected]

Повідомити про корупційне правопорушення можна також телефоном: +38(044)200-06-91;       факс: +38(044)200-06-97

Про правопорушення пов`язані з корупцією можна також повідомляти до Управлінь захисту економіки для складання адміністративних протоколів. А про  вчинення корупційних злочинів – окрім Управління ще і до антикорупційної прокуратури.

Якщо мова йде про корупційні злочини ВІП-посадовців, то заяви слід надсилати до НАБУ.

Відкриття провадження і проведення слідчих дій органом, до компетенції якого не віднесено проведення цих дій  може привести до уникнення корупціонера від відповідальності. Тож, необхідно направляти заяви та повідомлення  за компетенцією.

Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Громадяни, а також підприємства, установи, організації, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного правопорушення, мають право за рахунок державного бюджету на:

1) відновлення порушених прав;

2) відшкодування завданих збитків;

3) відшкодування завданої моральної шкоди;

4) відшкодування завданої майнової шкоди.

Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою будь-якої зацікавленої особи, а також прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним.

Тож, знайте особливості антикорупційного законодавства, долучайтесь до запобігання корупції. Захистіть Україну від корупції, а свої права від порушення.